ВИТУРЛИТИ, РЛЮ, РЛИШ,
Витурлити, рлю, рлиш, гл. = Ви́турити. Всіх козаків у поход витурлив. О. 1862. II. 24.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 195.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ВИТУРЯТИ, РЯ́Ю, ЄШ, →← ВИТУРИТИ